Одним з крайніх засобів впливу на недобросовісних батьків є позбавлення батьківських прав. Це можливо здійснити лише в судовому порядку. Всі інші варіанти позбавлення батьківських прав, окрім рішення суду, є незаконними в нашій державі.
В умовах тривалої воєнної агресії у нас в країні також виникають ситуації, коли один з батьків виїжджає за кордон, не бажає контактувати із власною дитиною та будь-яким чином піклуватися про цю дитину. Або ж така недобросовісна особа може змінити місце проживання в межах України та припинити усіляке спілкування з дитиною та допомогу їй.
Протягом 2022 року з’явились законодавчі зміни, які дозволяють позбавити батьківських прав осіб, які поїхали за кордон та ніяк не піклуються про власних дітей.
Тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 р. № 447 «Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» було внесено до п. 79-2 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини. І відповідно до цього п. 79-2, під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.
Коли воєнний стан закінчиться, то статус дитини, позбавленої батьківського піклування має бути підтвердженим або спростованим.
Верховний Суд України у постанові від 26 квітня 2022 року по справі № 520/8264/19 про позбавлення батьківських прав зробив висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні ст. 164 СК України та може бути підставою для позбавлення батьківських прав.
У цій постанові більш детально визначено, що означає ухилення батьків від виконання своїх обов’язків: це відбувається, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
- не створюють умов для отримання нею освіти.
Стаття 164 Сімейного кодексу України передбачає такі підстави позбавлення особи батьківських прав:
1) якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Оскільки лише суд може позбавити особу батьківських прав, то в таких справах необхідна допомога адвоката. Для проведення даного судового процесу необхідна ґрунтовна підготовка: потрібно зібрати необхідний пакет документів, з’ясувати факт, що особа дійсно не піклується про власну дитину та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов’язків. Для того, щоб суд виніс рішення про позбавлення батьківських прав, необхідно також отримати висновок служби у справах дітей про доцільність такого позбавлення. Хоча в окремих випадках суд може зважити на ситуацію у справі та винести рішення без цього висновку служби у справах дітей, але в загальній практиці цей висновок потрібен.
Той з батьків, який подає позов до суду про позбавлення батьківських прав, має підтвердити на підставі доказів, що він здатний належним чином піклуватися про дитину, забезпечувати її потреби, дбати про її фізичний, інтелектуальний та моральний розвиток, про її здоров’я та освіту. І одночасно довести, що цього не робить без поважної причини другий з батьків. Адвокат допоможе та підкаже, який пакет документів необхідно зібрати для такого судового процесу.
Стаття 170 Сімейного кодексу України передбачає також варіант відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх/його батьківських прав. У такому випадку дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або службі у справах дітей.
Оцініть статтю: