Бувають ситуації, коли навіть у добросовісних спадкоємців недостатньо документів для того, щоб отримати спадщину звичайним шляхом у нотаріуса. Законом передбачено, що отримання свідоцтва про право на спадщину – це коли нотаріус видає ці документи після спливу шести місяців із дня смерті спадкодавця. В умовах нинішнього воєнного стану зазначений шестимісячний строк збільшився до десяти місяців (про це читайте іншу інформаційну статтю на цьому сайті, присвячену якраз особливостям отримання спадщини під час воєнного стану).
Проте не завжди нотаріус має право видати це свідоцтво навіть тим спадкоємцям, які вчасно прийняли спадщину.
Трапляються випадки, коли у спадкоємця або у померлого були помилки в його документах. Наприклад, коли оформлювались свідоцтво про народження, паспорт спадкоємця або померлого, то могли сталися помилки у написанні імені, прізвища, по-батькові. І через такі помилки з формальної точки зору неможливо встановити родинні відносини цих людей. Простим та банальним прикладом буде такий: у спадкоємця в свідоцтві про народження зазначено прізвище «Сідоренко», а прізвище його померлого батька в паспорті – «Сидоренко». І це був би ще найпростіший випадок. Навіть така, на перший погляд несуттєва та зрозуміла з побутової точки зору помилка в документах перешкоджає підтвердженню права спадкоємця отримати спадкове майно. Нотаріус не має права видавати свідоцтво про право на спадщину людині, яка не зможе підтвердити за документами своє право на спадщину, зокрема родинні відносини або те, що заповіт складений саме на її користь. Але, на жаль, такі ситуації з різноманітними документами трапляються доволі часто. Часто такі помилки «випливають» тоді, коли спадкоємець звернувся до нотаріуса та показав документи свої та померлого – і при цьому з’ясовується, що в документах є помилки або розбіжності. Бувають випадки, що є кільки спадкоємців, і лише в одного з них наявні помилки в документах. Нотаріус в таких випадках виносить постанову про відмову у видачі спадщини, і людина має звертатися до адвоката, щоб в суді встановити потрібний для отримання спадщини факт, який має юридичне значення. У таких випадках встановлюється факт родинних відносин спадкоємця із померлим.
Згідно цивільного законодавства, родинні відносини (споріднення) – кровний зв’язок між фізичними особами, за наявності якого для особи настають певні юридичні наслідки – виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків, а саме: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Тільки тоді, коли цей факт буде встановлено рішенням суду, спадкоємець, вже маючи на руках це рішення, може знов звернутися до нотаріуса та нарешті отримати документи на спадкове майно.
В моїй практиці траплялись справи, в яких в свідоцтві про народження були помилки одночасно в написанні прізвища, імені батьків та по-батькові спадкоємця! І тільки шляхом непростого судового процесу із розшуком та витребуванням з різноманітних установ та архівів великої кількості документів щодо всіх членів родини спадкоємця вдавалося довести в суді та встановити шляхом судового рішення факт родинних відносин померлого та спадкоємця для того, щоб людина змогла отримати документи на спадщину у нотаріуса.
Бувають випадки, коли для отримання спадщини необхідно встановлювати через суд інші факти, які мають юридичне значення.
Наприклад, помер один з подружжя, або хтось з батьків та дітей. Є спадкоємець першої черги, до якої належать чоловік або дружина, батьки, діти. Такі спадкоємці автоматично приймають спадщину, коли вони були зареєстровані або проживали разом із спадкодавцем. І наприклад, такий спадкоємець першої черги пропустив строк для прийняття спадщини, звернувся до нотаріуса занадто пізно. Якщо його місце проживання було офіційно зареєстроване там же, де і у померлого, то тоді немає ніяких проблем – нотаріус повинен буде видати йому документи на спадщину. Але якщо такий спадкоємець постійно проживав на момент смерті разом із спадкодавцем, але не був зареєстрований в тому самому житлі, то тоді цей факт спільного постійного проживання на момент смерті необхідно встановлювати в суді.
Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Також буває необхідно встановити факт проживання однією сім’єю. Цивільний кодекс України передбачає п’ять черг спадкоємців для спадкування за законом. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК). Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім’єю зі спадкодавцем. От цей факт проживання однією сім’єю буває потрібно встановити в суді для отримання спадщини.
Існує ще п’ята черга спадкування за законом, передбачена ст. 1265 Цивільного кодексу України. У цьому випадку чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
У цьому випадку теж може знадобитись встановити через суд факт родинних відносин для отримання спадщини, оскільки у людини може виявитись недостатньо документів для беззаперечного доведення у нотаріуса того, що вона є родичом до шостого ступеня споріднення.
І це ще не повний перелік випадків, коли для отримання спадщини необхідно встановити факт, який має юридичне значення.
Оскільки такі факти можливо встановити лише рішенням суду, то для цього необхідна допомога адвоката.
Оцініть статтю: